Haus der Musik

Здатність чути - це скарб для живої встоти, а чути прекрасні звуки - це насолода. Моїм скарбом у музеях Відня - є "Дім Музики", до речі, це не музей у класичному розумінні, а радше простір вражень і емоцій, який пропонує дивовижні підходи до музики та звукових світів, а також до історії та традицій віденської музики з її великими майстрами, диригентами та композиторами. Тут я познайомилася з музикою, спробувала себе у ролі диригента й митця-музиканта, глядача-естета й мистецтвознавця. За чотири години перебування у приміщенні "Дому Музики" наче "помандрувала" часом, познайомилася із життям Геніїв музики:  Моцартом і Бетховеном.

Музей звуку є одним із провідних музеїв музичного досвіду за понад 20 років свого існування, поєднує взаємодію та ігровий досвід: із звуковими експериментами, інтерактивними музичними інсталяціями та передачею мультимедійних знань, лабораторією звуку.

Спершу про споруду: Палац, до якого ерцгерцог Карл, один із найпопулярніших Габсбургів, переїхав у 1805 році, використовувався 1841-1847 як будинок для композитора Отто Ніколаї. Робота Ніколая «Веселі дружини Віндзор» і сьогодні є частиною стандартного репертуару більшості оперних театрів. До речі, традиція «Філармонічних концертів», які відбуваються 28 грудня, також сягає Отто Ніколаї. Отто Ніколаї – засновник Віденського філармонічного оркестру. Віденський філармонічний оркестр створив тут музей та свій історичний архів. Будинок кілька разів перебудовувався в 19-20 століттях і використовувався для різних цілей. Після реконструкції та ремонту Будинок музики було відкрито у червні 2000 року – а Світ музики, єдиний у світі. У 2005 році Відень відкрив Будинок музики. Тут є затишна кімната з каміном, де відтворено життя композитора й для переконливості, знаходиться його воскова фігура, тіло застигло у русі, виглядає дуже натурально, як живий.

Перший поверх "Храму музики"– присвячений Віденській філармонії, тут танцювальний зал, сьогодні тут розташований музей Віденської філармонії. Композитор і диригент Отто Ніколаї жив тут з 1841 по 1847 рік, коли він заснував цей знаменитий оркестр. Про історію та сьогодення оркестру розповідають концертні тури, почесті, диригентські палички відомих диригентів та пам’ятні речі. Ви також можете дізнатися щось про традиції Віденського філармонічного балу.

Відчуття присутності: сеанс у кінозалі.

Щогодини в кінозалі "Дому Музики" можна побачити 45 хвилин уривків із нинішнього новорічного концерту Віденської філармонії та 15 хвилин із минулорічного концерту Summer Night Concert. Перший новорічний концерт відбувся 31 грудня 1939 року під керівництвом Клеменса Краусса і зараз транслюється по телебаченню в понад 90 країнах.

Завдяки інтерактивній грі в кубики вальсу кожен відвідувач стає автором власного вальсу. Для цього ви стаєте біля одного з чотирьох ігрових столів і проводите рукою над сенсором. Потім ви берете віртуальний куб. Кожному номеру кубика присвоєно дві смужки. Гральний кубик потрібно кинути чотири рази за ігровий стіл, щоб можна було зіграти окремий вальс. Кожній консолі призначено три інструменти, які автоматично змінюються, щойно на них грають. Створена комп’ютером система працює у випадковому порядку та дозволяє створювати композиції з понад тисячею варіацій. У музейній крамниці на 4-му поверсі ви можете придбати роздруківку свого особистого вальсу, запам'ятавши номер, який з'явиться на екрані в кінці гри. Будинок музики перейняв цю історичну ідею – створення композиції шляхом кидання кубиків – від Вольфганга Амадея Моцарта та Йозефа Гайдна.

Відень завжди був містом, де до музики ставилися по-новому і де люди не боялися знаходити нетрадиційні підходи. За допомогою Будинку музики ми хочемо відобразити характер Відня як міста-новатора, коли мова заходить про музику, і надати доступ, який допоможе нашим відвідувачам отримати новий досвід і свідомо відхилиться від класичної музичної освіти.

Повідомляйте музику в усьому її розмаїтті інноваційно та інтерактивно.

Крім історичних елементів, особливо важливою є взаємодія між природним і електронним звукотворенням, між аналоговим і цифровим. Естетично та художньо реалізований музикознавчий зміст будує міст між традиціями та інноваціями. Грайливо закрутіть вальс, почуйте його назву як оригінальну композицію Вольфганга Амадея Моцарта, створіть власну «звукову істоту» – так званий «клонг» або віртуально диригуйте всесвітньо відомим Віденським філармонійним оркестром – музика представлена ​​в новому стилі. шлях сюди. Великі майстри класичної музики як видатні композитори сонат, квартетів і симфоній чекають, щоб бути відкритими заново у всіх своїх гранях.

На другому поверсі я змогла зануритися у лабораторію звуків. Поекспериментувати зі звуками та музикою на різних терміналах. У кімнатах з різним дизайном надзвичайні експерименти та звуковий досвід намагаються створити індивідуальне усвідомлення слуху та підштовхнути його до межі сприйняття.

Простір походження.

Різноманітні звуки і шуми оточують людей щодня. У цій кімнаті є десять круглих маркерів підлоги. Відвідувачу пропонується встати в одне з кіл і вгадати звук, який тоді пролунає.

Хвильова трубка або пилова трубка Кундта

Використовуючи цей експеримент, сенсорні екрани та дисплеї, я зрозуміла, відчула, перевірила обговорила: "що таке звук", наскільки він швидкий і як він поширюється. «Хвильова трубка» візуалізує звук, створюючи так звану «стоячу хвилю». Для цього повернула дві кнопки і відрегулювала гучність, обрала одну з трьох частот, в навушниках - це відчуття занурення у звук.

Феномени: лабораторія сприйняття

У вас є можливість поекспериментувати з навушниками на шести інтерактивних сенсорних терміналах. Таким чином можна досліджувати звукові події або звукові явища. Це те, як ви дізнаєтеся щось про шкалу Шепарда, або про те, як чує немовля в утробі матері, або щось про вашу особисту межу слуху. Ви також можете дізнатися дещо про слуховий світ тварин, наприклад про їх діапазони частот, за допомогою спеціального терміналу.

Вухо та гучність або звуковий тиск

Великий сенсорний екран дозволяє бачити в людське вухо. Я годину досліджувала окремі ділянки вуха та шлях звуку - зовнішнє вухо, середнє вухо, внутрішнє вухо та мозок. Для поглиблення знань використала  табло з інтереактивною передачею звукового тиску та інтенсивності звуків.

Інструменти ілюструють принципи створення звуку за допомогою чотирьох гігантських інструментів. Існують інструменти, які є «ехолотами», тобто аерофонами; Інструменти, що належать до класу самозвучних, тобто ідіофони; Інструменти, що відносяться до струнних дзвонарів, тобто хордофонів, і «гудників», які відносяться до групи мембранофонів. З допомогою чотирьох сенсорних екранів (у лабораторних умовах) сама озвучила інструменти і водночас змогда дізнаватися, до якої категорії вони віднесені.

Sonotopia Universe та Sonotopia Lab

У цій великій кімнаті над головами відвідувачів розкинувся вражаючий звуковий всесвіт. Істоти та форми, які тут рухаються, називаються «Клонг». Ці звукові форми гармоніюють візуально та акустично і створюються самими відвідувачами. У сусідній лабораторії Sonotopia Lab ви створюєте та формуєте власну, безпомилкову звукову сутність відповідно до власних ідей, а потім оживляєте її візуально та акустично. Третій поверх присвячений історії музики - особливо віденської класичної музики - з вибором композиторів, які працювали у Відні. Інформаційні дошки, малюнки, особисті речі, інструменти, цінні оригінали та сучасні документи дозволяють отримати особистий доступ до композиторів. Сенсорні екрани, зокрема з інформацією та зображеннями, дають змогу інтенсивно спілкуватися з відповідним композитором. Кожному з наступних композиторів присвячена ціла кімната:

У першій кімнаті на третьому поверсі знаходиться галерея голограм композиторів Гайдна, Моцарта, Бетховена, Франца Шуберта та Йоганна Штрауса .  Друга кімната присвячена Йозефу Гайдну. Його вважають піонером і новатором віденського класицизму. Зміст зосереджений на струнному квартеті, оскільки Гайдн вважається «батьком» жанру струнного квартету. Наприклад, експонується факсиміле так званого «Імператорського квартету», ор.76, №3. Також можна побачити екземпляр опудала сірого папуги. Один із них Гайдн взяв із собою додому зі своєї другої подорожі до Лондона в 1794/95 роках. Він нібито міг говорити і насвистувати мелодію «Імператорського квартету».

Третя кімната присвячена Вольфгангу Амадею Моцарту. На виставці, серед іншого, сімейний портрет 1781 року та кілька маленьких «скрипок майстрів танців», яким понад 250 років. Обговорюється також опера «Чарівна флейта», а також подорожі Моцарта. Одним із найцікавіших моментів у «Кімнаті Моцарта» є так звана «NAMADEUS -GAME», інтерактивна комп’ютерна програма, створена за зразком музичної гри Моцарта KV 516f. Це означає, що кожен відвідувач може перетворити своє ім'я в оригінальну інтерпретацію Моцарта. Моцарт придумав два такти і варіант для кожної літери в алфавіті. Цю гру Моцарт придумав у 1787 році для своєї учениці фортепіано Франциски фон Жакен. «Обличчям до Моцарта» в цій кімнаті є таким же інтерактивним. Ви сидите навпроти композитора - аналогічно дзеркальному відображенню - і можете поринути в роль Моцарта, використовуючи «відстеження обличчя», щоб контролювати рухи його голови та вираз обличчя.

Кімната Бетховена

Четверта кімната присвячена Людвігу ван Бетховену. Основна увага контенту зосереджена на його численних (загалом 67) переїздах до Відня та нинішньої Нижньої Австрії. Всі місця проживання вказані на віртуальній карті, і ви можете дізнатися про них детальніше. Також детально обговорюється втрата слуху та глухота Бетховена. Це проілюстровано за допомогою станцій прослуховування його музичних творів. Також експонуються оригінальні вхідні двері квартири, де помер Бетховен, а також кілька предметів, пов’язаних із побутом композитора. Його музична творчість у цій виставковій зоні зосереджена на його 3-й симфонії «Ероїка» та його єдиній опері «Фіделіо».

П'ята кімната присвячена Францу Шуберту. За змістом у центрі уваги – його пісенна творчість і так звані «Шубертіади». Кімната оформлена під бідермаєр. Вигляд оригінальних окулярів Шуберта, схожих на дитячі, але належав дорослому Шуберту, виглядає незвичним.

Шоста кімната присвячена Йоганну Штраусу Зону та спроектована таким чином, що відвідувач відчуває себе перенесеним назад у павільйон біля палацу Шенбрунн. Тематично у центрі уваги – вальс і традиція віденського балу. У великій вітрині ви можете побачити багато пожертвувань м'ячів та жіночих пожертвувань з 19-го та 20-го століть.

Сьома кімната присвячена Густаву Малеру. Тут відвідувач переноситься до лісу, оскільки він писав у своїх «композиторських будиночках» у лісі чи на березі озера, особливо в літні місяці. Основна увага зосереджена на періоді, який він очолював оперним директором у Відні з 1897 по 1907 рік, його оперних реформах і його музичних творах.

Восьма кімната присвячена так званій другій віденській школі. Там можна знайти головних представників Арнольда Шенберга, Антона фон Веберна та Альбана Берга. Дванадцятитональна музика проілюстрована, серед іншого, за допомогою оригінальної системи індексних карток для опери Шенберга «Мойсей і Арон».

Передостання зала – меморіальна кімната – Кімната Виходу – яка присвячена жертвам націонал-соціалізму. У центрі – розбита дерев’яна святиня, її позолочений інтер’єр порожній. Ця інсталяція Рудольфа Ляйтнера-Грюндберга демонструє, що віденське музичне життя так і не оговталося після вбивства та вигнання багатьох композиторів і виконавців націонал-соціалізмом.

Після реконструкції у 2020 році останнє приміщення було тимчасовим виставковим залом і тепер пропонує по суті постійній виставці можливість постійно задавати нові імпульси та фокуси протягом кількох місяців.

Четвертий поверх – віртуальний провідник

«Віртуальний диригент» — найвидатніша родзинка виставки. Відвідувач вибирає з шести музичних творів на «нотній підставці», сенсорному екрані. Спеціальна дирижерська паличка підключена до анімації, за допомогою якої можна диригувати Віденським філармонічним оркестром на великому екрані. 

Передостання кімната — це так звана «Кімната тиші», також відома як кімната «Акустичний скидання». Це кімната зі зниженим звуком, присвячена тиші. Ця хвилина мовчання має стати контрапунктом до звуків виставки та повсякденного життя. На цьому подорож світом звуків закінчується.

Бережіть звуки, памятайте приємні миттєвості звучання власного життя, примножуйте свої позитивні емоції, єднайтеся з музикою емоцій.